Оборонець Бахмута: ЗСУ вже повернули контроль та відкинули ворога від трас на Слов’янськ та Костянтинівку

Бої на бахмутському напрямку зараз тривають там, де і були два місяці тому, запевняє боєць ЗСУ Петро Волощенко з позивним Стоун.

Військовий вважає, що Бахмут вдалося обороняти взимку, а у березні-квітні ЗСУ підуть у наступ. Більше про ситуацію навколо Бахмуту і про поразку групи Вагнера та її очільника Євгенія Пригожина, якого ще називають кухарем Путіна, Стоун розповів в інтерв'ю Radio NV.

— Несподівано ватажок «вагнерівців» Пригожин у дуже різкій формі журналістам сказав, що не чекайте оточення Бахмута, адже Збройні сили України доволі впевнено утримують позиції. Тут у мене одразу з’явилося міркування, що все так погано у російських військ у Бахмуті, що справді ситуація настільки контрольована ЗСУ, що приходить усвідомлення реальної картини навіть Пригожиним.

— Наразі бахмутська дуга [простягається на] близько 30 кілометрів. Наші сили оборони впевнено тримають усю цю лінію, а по деяких ділянках нам удалося навіть відтиснути ворога.

Кухар (я його по-іншому зараз називати не буду) уже доварив свій суп і зрозумів, що всі [марні] намагання «освобожденных освободителей», яких вони понабирали, — вони вже закінчились і лежать у полях. Дуже рясно він туди їх завіз, і вони виконали свій контракт сповна, як він любить це говорити.

Розповідають різні Скабєєви, Соловйови, що «мы пойдем большим фронтом, будет прорыв». Спочатку вони мали деякі успіхи, але здебільшого з півдня і півночі самого Бахмута, вони пішли широким фронтом по великих територіях. Деякі успіхи вони мали і вийшли до двох наших стратегічних артерій, які постачають сам Бахмут і прилеглі села, де ми тримаємо оборону. Ми зараз говоримо про трасу Слов’янськ-Бахмут і про трасу Костянтинівка-Бахмут. Це дві основні артерії. Є ще інші, досить нормальні для постачання, але це основні траси, по яких забезпечуються наші війська і наш гарнізон, який боронить цю фортецю.

Ще три дні тому вони кричали на цих своїх ефірах, що «мы заняли трассу, вышли на трассу Славянск-Бахмут и перерезали». Наші хлопці позавчора вдало їх звідти вибили, і вибили їх там уже в незручну для них позицію. Вони зараз розосередилися в лісопосадці.

Але це питання часу, чи буде ворог вибитий звідти. Зараз ведеться розвідка. Думаю, що вони відійдуть ще далі - на ті позиції, з яких прийшли.

Якщо ви знаєте, вони робили багато селфі навпроти знаку Красна Гора.

— Так, «вагнерівці» кілька днів тому знімали відео на фоні знаку Красна Гора. Це населений пункт на північ від Бахмута. Існувало таке припущення, що Красна Гора вже під росіянами. Проте після цього відео я почув коментарі наших військових, які говорять, що не все так однозначно.

— І я вам хочу це сказати: не все так однозначно, як вони люблять говорити. Там далеко не все так, як вони розповідали. Це було останнє їхнє селфі на довгу пам’ять. Більше тих «вагнерівців» там немає, ми їх навіть потихеньку звідти вибиваємо.

Вони там отримали по зубах і велике питання, що далі буде з Красною Горою. Тому на тому напрямку ми вирівняли фронт і тримаємо там впевнено позиції.

Щодо їх нескінченних спроб атакувати сам Бахмут у лоб. Маю на увазі заходити в лоб до річки Бахмутки по приватному сектору. Вони там мали який успіх? Зайняли дві крайні п’ятиповерхівки, але наші вибили їх уже і звідти. Одну п’ятиповерхівку відбили вчора, а сьогодні вже не спостерігається їхньої активності біля другої п’ятиповерхівки.

Тому бої зараз продовжуються там, де і були два місяці тому. Продовжуються вони в приватному секторі, і ні в яке місто вони не зайшли.

У них були спроби прорватися з півдня до так званого літачка. Якщо ви знаєте, там є таке місце, де воїни-селфімени їздили фотографуватися.

Забігаючи наперед скажу, велика подяка командуванню і всьому керівництву, що вони ухвалили рішення (як Мадяр сказав, так і я скажу, і всі хлопці так говорять), що нарешті закрили туди доступ людей, які вільно хиталися, незрозуміло, що там робили. Були великі проблеми. Можливо, хтось фотографував і передавав дані, цього ніхто не знає. Приїжджало багато людей, які допомагали, так, але хто його знає, які там зараз люди і хто туди їде. Бахмут — це не театр зараз, а зона бойових дій, і дуже жорстоких, де ми відстоюємо кожен клапоть і кожен будинок.

— Щодо рішення закрити Бахмут із 13 лютого. Були оцінки деяких аналітиків, що таким чином Збройні сили України готують підґрунтя для виходу. І щоби не демонструвати цього, закривають для сторонніх очей. Або готуються до контратак. Або третій варіант, який вже чув безпосередньо від наших бійців: це банальна спроба розвантажити наших медиків, тому що після приїздів до Бахмута великої кількості цивільних ставалися поранення, що створювало навантаження на медичну систему. Але від вас чую вже і четверту причину: могли здавати позиції, правильно?

— Досить багато цих людей, які привозили, може, якусь допомогу кудись, комусь, незрозуміло кому, могли фотографувати та здавати місцевість чи навіть бути тими ж навідниками. Тому всі чотири версії можуть бути [ймовірними].

Ні про яку здачу не йдеться. Моя улюблена траса, якою ми кожного дня заїжджали на добу-дві і виїжджали нею — це траса Костянтинівка-Бахмут, основна наша артерія, яка живила сам Бахмут. Було дуже зручно заїжджати нею і швидко доставляти боєприпаси чи змінювати наших бійців. Зовсім недавно вони вже були у кроці від того, щоб її фізично захопити. Але позавчора вдало звідти відбили [окупантів] і відкинули десь на декілька кілометрів. Тобто вони повернулися на рубежі Кліщіївки — практично з того, з чого починали.

Ще Іванівське і Ступочки — є два такі населені пункти, які вони дуже хотіли зайняти. Це була велика проблема. Вони вийшли, клешня у них була продовжена. Але зараз ми їх збили в купу. Вони там залишили всіх своїх десантників, морпіхів. Що найцікавіше, я не зрозумів, що робить у нас Тихоокеанський флот, якось вони далеко від бази. Але тепер вони назавжди будуть далеко від бази, тому що, як жартували на 14 лютого, «росіянин не може знайти свою другу половинку». Цей жарт дуже нам зайшов. Дякую тим, хто це придумав.

Якщо коротко: фортеця Бахмут тримається. В лоб вони не можуть навіть підійти до річки Бахмутки. І у нас немає сумнівів, що навіть зараз, коли кинули туди силу-силенну своїх двоногих «освободителей», немає у них шансів.

По флангах ми ситуацію обговорили: південь, північ — абсолютно контрольована ситуація. Наші все бачать, все контролюють.

Вони зараз трохи змінили тактику — підключили авіацію. Яким чином? Один літачок був трошки заблукав, то його підбили, отой пригожинський. Але інші літаки після цього перестали так близько і впевнено залітати над Бахмут. Вони десь працюють [на відстані] 30−40 кілометрів: підлітають, випускають і відлітають. Це вже не ті точні удари, які вони хотіли би, щоби досягали цілі по наших розташуваннях, вони цього вже не можуть бачити.

Тому ми навіть із авіацією потихеньку питання вже вирішили. Наші хлопці дуже влучно працюють тим озброєнням, яке нам (дякуємо) надають наші західні партнери.

— У західній пресі описують виснаження наших військ під Бахмутом і незадоволення позицією нашого командування щодо необхідності утримання Бахмута. Мовляв, виснаження наших військ на східному фронті, зокрема в Бахмуті, аж ніяк не сприятиме Україні в подальшому контрнаступі, який ми готуємо на весну. Іншу позицію демонструє Інститут вивчення війни, який говорить, що навпаки: оборона Бахмута жодним чином не заважає, а сприяє контрнаступу, виснажуючи російські війська. Чи мають рацію аналітики, які говорять, що справді велике виснаження наших військ відбувається під Бахмутом? Чи таким інтенсивним воно є, як місяць тому, коли «вагнерівці» сунули 50-ма тисячами, готовими вмерти?

— Я вам однозначно відповім і дуже коротко: от у цих всіх аналітиків чітко стирчать вуха Кремля, крапка. Це ІПСО, яка спрямована на розсіювання уваги. Вони все ще намагаються, щоби суспільство почало виказувати своє невдоволення.

Усі, хто знаходиться на бахмутському напрямку і далі, навіть до Луганська і Кремінної, абсолютно всі хлопці налаштовані по-бойовому. Тут знаходяться вмотивовані бригади, вмотивовані підрозділи. Ми вже за цей рік навчилися воювати чітко, правильно.

Вийшли на такий гарний показник зараз (і це підбадьорює хлопців) — тисяча плюс [вбитих росіян щодня]. Закінчуються контракти в їхніх усіх мобілізованих і мотивованих незрозуміло чим людей, які туди лізуть, погано екіпіровані більшість із них, не маючи навичок ведення боїв ні в місті, ні на полі. Вони потрапили самі у свою пастку і не розуміють, наскільки вмотивовані наші хлопці.

Тому всі ці закиди спрямовані на підрив боєздатності наших військ. Немає жодної втоми, всі хлопці вмотивовані. Ми практично вже фізично відстояли зиму, іде далі вже весна, немає ніяких шансів [у росіян].

Все йде за планом, командування спокійно контролює цю ситуацію. Командування Схід, генерал Сирський усе контролює. Всі генерали і комбриги, які там знаходяться, розуміють ситуацію. І у хлопців усе добре з моральним [станом] і військовим оснащенням. Тому це питання більше до тих, хто намагається підірвати нашу впевненість.

Кажуть, важка техніка підходить десь. Думаю, у березні-квітні буде наступ… Повірте, буде наступ такий, що російська армія, яка у них там залишилася, буде відбита аж до [місця], звідки вони взагалі прийшли.

— Не таємниця, що останнім часом проводиться значніша ротація, нові сили заходять на позиції. Знаю, що чимало і на передових позиціях стояли підрозділи територіальної оборони. У травні-червні минулого року були скандали, коли сили тероборони, які, відверто кажучи, на той момент були ще непідготовлені, закидали на передові позиції і там були певні негаразди. А як зараз? Сили тероборони набагато активніше залучені до захисту територій і вони є вже набагато більш підготовленими бійцями? Сили ТрО, які зараз на цих позиціях на фронті, вже влилися повноцінно у структуру Збройних сил України? Вони є достатньо підготовленими бійцями, як кадрові частини?

— Я вам скажу, що ТрО ще краще воюють і більш вмотивовані, ніж хто-небудь. Поясню, чому так. Тому що [представники] ТрО, яких зараз перекидають на східний фронт, прийшли з мирних міст, де вони дислокувалися. І вони тепер розуміють різницю. Вони стоять тепер уже за те мирне життя, щоб наші жінки, звичайні люди, діти, їх родичі не побачили того, що коїться зараз на бахмутському напрямку і не лише. Це стосується і Кремінної, Вугледара — всього того, де зараз ведуться найактивніші бойові дії саме на лінії зіткнення.

Вони всі пройшли ТрО і воюють іще з більшим натхненням, досить швидко всьому навчаються, прилаштовуються і вливаються, стають одним цілим. Я думаю, що шансів у ворога абсолютно немає.