Як вбитий в Санкт-Петербурзі російський «військкор» Владлен Татарський грабував банк у Донецьку

Другого квітня всі ЗМІ облетіла новина про те, що в Санкт-Петербурзі внаслідок вибуху в кафе загинув «військкор» бойовиків Владлен Татарський (справжнє ім'я – Максим Фомін).

40-річний Максим Фомін, родом із окупованої у 2014-му році Макіївки, українського міста-супутника Донецька, позиціонував себе як «військкор» окупантів. Він був активним учасником боїв 2014-го на Донбасі – зрозуміло, на боці окупантів – зокрема, захоплення міста Слов'янськ, яке перебувало в окупації з 12 квітня до 5 липня 2014 року. Проте, донецькі правоохоронці, що затримували цього карного злочинця, який пограбував із групою своїх спільників банк, сумніваються, що така боягузлива людина колись воювала, про це пише Олена Смиронова.

Максима Фоміна було затримано 9 грудня 2011 року через 2,5 години після розбійного нападу на відділення банку "Капітал" у Калінінському районі міста Донецьк. Цього ж дня взяли і двох його спільників. Троє розбійників, одягнувши на голови панчохи, увірвалися до приміщення банку, де на той момент перебували троє співробітників. Під загрозою пістолета, вони зажадали грошей. "Тривожна кнопка" лежала прямо на столі, і один з грабіжників одразу змахнув її на підлогу. Вони забрали з каси 11 тис. 707 грн, 1 тис. 250 євро, 250 дол. та 10 тис. російських рублів і втекли на автомобілі. У міліцію потерпілі повідомили про напад на банк о 16:35, а 19:00 усі грабіжники були затримані. Організатором злочину був підприємець Максим Фомін, який торгував меблями у Макіївці. Його бізнес за кілька років до скоєного злочину перебував у кризовому стані – нагромадилися борги за кредитами. На справу він покликав із собою свого однокласника-таксиста (Фоміну та його однокласнику у 2011-му було по 29 років) та 33-річного товариша, який був вантажником на підприємстві Фоміна і вже мав кримінальний «стаж» – він був засуджений за аналогічний злочин у Білорусі та відсидів 13 років.

– Першими словами затриманого Фоміна, з якими він звернувся до оперативників, що брали його, були: «Я все розповім, тільки у мене два прохання: не кажіть моїм спільникам, що я їх здав, і не кажіть їм, що я взяв собі частину грошей», – розповів Юрій Седнєв, який тоді обіймав посаду начальника Міського управління міліції Донецька. – Тобто, він побоювався розправи своїх товаришів, з якими «скрисував». «Щурою» у кримінальному світі називають злочинця, який краде у своїх спільників. Після нальоту на банк, злочинці розділилися, залишивши на зберігання весь видобуток Фоміну і домовившись зустрітися ввечері, щоб розділити гроші. Фомін взяв собі частину загальної суми, розуміючи, що товариші не знають, скільки саме грошей вони викрали.

За інформацією співрозмовника, стосовно підозрюваних було порушено кримінальну справу за статтею 187 частини 3 Кримінального Кодексу України "Розбій, поєднаний із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище". Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Фоміна та його спільників засудили. Який саме термін отримав Фомін, співрозмовник не пам'ятає, але не менше 8 років. Покарання Фомін відбував в одній з колоній Горлівки, але коли місто в 2014-му році було охоплене бойовими діями, колонія опинилася в зоні обстрілу. Тому частині засуджених вдалося втекти. Деякі з них приєдналися до гібридних сил окупантів. Так карний злочинець Максим Фомін і став пропагандистом «російського світу» під псевдонімом Владлен Татарський.

– Фоміна занапастили гроші – саме викрадена готівка, в якій був радіомаячок, – вперше розповів подробиці унікальної операції Юрій Седнєв. – Полюючи за бандою Кульгавого, яка здійснила серію нападів на банки в Донецьку, ми склали список банків – «кандидатів» на пограбування та розіслали їм інструкції з докладними рекомендаціями щодо зміцнення своєї безпеки. У цьому списку вразливих відділень було згадане відділення банку «Капітал». Проте ми розіслали по банкам не лише рекомендації, а й зроблені руками працівників міліції, зокрема експертів, пастки з радіомаяками. Вони були заховані у фальшиві пачки 500-гривенних банкнот.

Полювали за бандою Хромого і Пригуна (ці прізвиська дали нальотчикам самі міліціонери після переглядів відео з камер відеоспостереження в пограбованих банках – автор), після пограбування відділення «Капіталу» одразу зрозуміли, що мають справу з іншою групою: співробітники бачили трьох злочинців, а група Хромого завжди нападала на банки вдвох. Але саме для затримання групи Хромого міліція розставила пастки. То були і унікальні пастки, зроблені руками співробітників донецької міліції. Щоб зробити 40 таких пасток, міліціонерам довелося серйозно попрацювати. Оперативники власним коштом купили на донецькому радіоринку «Маяк» 40 телефонів виробництва «Nokia» та витягли звідти плати та акумуляторні батареї, які тримали заряд 8 годин. Ці деталі були упаковані в "ляльки" - так називають фальшиві пачки готівки на блатному жаргоні, що нібито складаються з 500-гривенних купюр. 40 таких ляльок із радіомаяками розвезли по 20 відділеннях банків зі списку «кандидатів» на пограбування, і попросили, щоб кілька таких пачок завжди були у касирів під рукою. Через 8 годин ці маячки довелося б перезаряджати. Однак цього не знадобилося – один радіомаяк того ж дня спрацював, коли касир передала одну таку пачку групі Фоміна. За попередньою домовленістю з мобільним оператором оперативники відстежили сигнал радіомаяка. Він і привів їх до Фоміна.

– Коли кремлівські ЗМІ героїзують посібників окупантів, ми з моїми товаришами по роботі у довоєнний час посміхаємось, – поділився Юрій Седнєв. – Я жодного разу не бачив серед них геніїв, яких колись недооцінили. Або хоча б сміливих людей. Найчастіше це «наш контингент»: банальні боягузливі карні злочинці, яким війна знову надала можливість поживитися.

До речі, спільника Хромого наприкінці лютого 2012 року донецька міліція також затримала. За інформацією співрозмовника, ця група за 5 років встигла здійснити 10 нальотів на банки в Донецькій області та один – у Луганській (продовження історії  - "Трибун").