Гуманітарні хаби для ВПО: що вони можуть запронувати та яка допомога дійсно потрібна переселенцям, - ФОТО

За даними Мінсоцполітики станом на 19 серпня 2023 року в Україні налічується майже 4,9 млн. ВПО, для порівняння - до повномасштабного вторгнення рф в Україну у лютому 2022 р. їх було близько 1,5 млн. 

Внутрішньо переміщені особи буквально починають життя з початку в новому регіоні. Аби допомогти влаштуватись на новому місці в різних областях України діють гуманітарні центри, або як їх ще називають – хаби. 

Лілія Андрусик разом із дітьми і мамою у березні 2022 року внаслідок загострення бойових дій на Донеччині була змушена переїхати з Костянтинівки до Львова.

Жінка розповідає, звертатись до гуманітарних штабів, наприклад, за продуктовими наборами необхідності не було - роботу вдалося зберегти, і Лілія продовжила працювати дистанційно. Однак одразу після переїзду виникла потреба в постільній білизні, подушках, ковдрах, адже в квартирі їх не було, так само, як і праски. З цією потребою Лілія звернулась до гуманітарного хабу і отримала необхідні речі.

Лілія Андрусик, авторка фото: Ганна Ігнатова

Також переселенка зауважує, було б добре, якби в гумцентрах пропонували послуги, наприклад, майстра побутової техніки, або була можливість прасувати речі, це було б зручно, особливо для матусь з дітьми. Адже з часом у Лілії виникла інша потреба - в квартирі зламалась пральна машина: “Тільки зрозуміти, що з нею трапилося, мені довелося викликати майстра і витратити 1600 гривень: за виклик 800 і замінити деталь - ще плюс 800. Через кілька днів вона знову зламалась, а там всього лишень треба було почистити.”

У підсумку Лілія зателефонувала чоловіку-військовослужбовцю і, слухачи інструкції, самотужки полагодила пральну машину. “Як би в гуманітарних центрах були, наприклад, послуги різних майстрів  або приміщення з пралками, це значно полегшило б ситуацію. Бо якщо у тебе зламалась пралка, особливо взимку, -  це мега проблема” - каже вона. 

Переселенка з Рубіжного Юлія Сабаєва, якій довелося вже декілька разів змінити місце евакуації, вважає, що більш гнучкими щодо урахування потреб ВПО є гуманітарні хаби, де серед засновників не лише державні, а й громадські організації. Наприклад, Старобільський хаб у Сваляві Закарпатській області, який заснували релокована РВА і ГО «ЦСР «Дієва громада». “Досвід громадської роботи допомагає досліджувати потреби ВПО й більш точно на них реагувати, - пояснює Юлія. - Наприклад, у хабі у Сваляві є дитячий простір, де батьки можуть перебувати з дітьми, а іноді навіть залишати дітей із волонтерами, щоб мати час на власні справи. І створення цього дитячого простору стало саме реакцією на запит ВПО”. За словами жінки, тут досліджуються потреби у різних формах: індивідуальні бесіди, анкетування, фокус-групи тощо. 

“Що стосується власне так званої «гуманітарки» - продуктових, гігієнічних й інших наборів – до комплектування цих наборів варто підійти більш раціонально. І саме хаби, організовані громадськими організаціями, роблять таку допомогу більш збалансованою, без «зайвого» або з мінімальною кількістю «зайвого». А зайвими часто є продукти бакалійної групи: наприклад, крупи у великій кількості, - ділиться досвідом Ю.Сабаєва. - Так, моя знайома, переселенка з Сєвєродонецька, отримала в хабі у Кропивницькому кілька кілограмів перлової крупи, причому відмовитись саме від неї було неможливо – вона входила до складу продуктового набору, і взяти його можна було, так би мовити, цілком (як і кілька кілограмів сухого молока – продукту, який мало хто може використати в таких об’ємах). Для багатьох зайвою є й велика кількість борошна – адже у багатьох переселенців відсутня можливість випікати!” 

Юлія Сабаєва

За спостереженнями переселенки, великі продуктові набори отримують люди, які проживають у місцях компактного проживання (наприклад, у Кропивницькому) там, де їх годують, і де вони особисто навіть не мають доступу до харчоблоків. Тобто, очевидно, що крупи, макарони, олію вони просто не використають, і все це лежить у величезних ящиках у них під ліжками. 

“Що стосується послуг юристів при гуманітарних хабах – моя донька має негативний досвід такої співпраці, - продовжує Юлія. - Вона стикнулась із тим, що юристка, яка тільки-но закінчила виш, взагалі не розуміла, про що мова, й розбиралась у ситуації більше ніж «з нуля» - вникала в поняття “прописка”, “реєстрація”, “домова книга” тощо. І тривало це стільки часу, що консультація втратила актуальність”. 

Також Ю.Сабаєва зауважує, що, на її думку, до юристів у гуманітарні хаби ВПО звертаються неактивно. За дві години прийому в юриста може не бути жодного відвідувача. “Є люди, які в принципі не сприймають всерйоз юридичні послуги при хабах. Наприклад, моя добра знайома, переселенка зі Старобільська, яка проживає в Тернополі, розповідає, що за іншими послугами у хаб вона звертається, а зайнявшись оформленням розлучення із чоловіком, одразу шукала іншого юриста, теж безоплатного, і їй його надали за місцем роботи,” - коментує жінка. 

Зважаючи на власні умови проживання у Кропивницькому, Юлія наголошує, що для неї була б суттєвою допомогою можливість скористатися пральною машиною. Наразі те, що переться не вручну, їй доводиться прати у знайомих. Але у Кропивницькому така послуга при хабах відсутня. 

Чим же сьогодні можуть допомогти переселенцям гуманітарні хаби?

Як повідомляє Міністерство соціальної політики України, на початок липня 2023 р. було зареєстровано близько 1,4 млн. ВПО з Донеччини та майже 700 тис. - з Луганщини. 

За інформацією Донецької обласної державної адміністрації, для підтримки переселенців, які виїхали з Донецької області до більш безпечних регіонів України, сьогодні працюють 67 гуманітарних штабів/центрів/хабів в 16 областях (27 містах: Бровари, Вінниця, Дніпро, Жовті Води, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кам’янське, Київ, Кривий Ріг, Кропивницький, Львів, Новомосковськ, Одеса, Павлоград, Покровське, Полтава, Решетилівка, Рівне, Тернопіль, Ужгород, Умань, Харків, Хмельницький, Хуст, Червоноград, Черкаси, Чернівці) України. Контактну інформацію гуманітарних штабів для внутрішньо переміщених осіб з Донецької області можна переглянути за посиланням: Підтримку внутрішньо переміщеним особам з Донеччини надають 67 гуманітарних штабів/центрів/хабів у 16 областях: повний перелік | Донецька Обласна Державна адміністрація (dn.gov.ua)

Для мешканців Луганщини в Україні створені та діють гуманітарні хаби у 19 областях, зокрема у Рівненській,  Дніпропетровській, Івано Франківській, Запорізькій та Львівській, а також в місті Києві. На офіційному сайті Луганської ОВА розміщено Мапу гуманітарних хабів для жителів Луганщини.

Ми дослідили, які види допомоги можуть отримати ВПО у приймаючих громадах. Умовно її можна розділити на дві категорії: “стандартні” та “нестандартні” (різноманітні нововведення аби полегшити інтеграцію людей у конкретному регіоні). 

Стандартні послуги

Зокрема до стандартних послуг відносяться видача продуктових наборів, засобів гігієни, консультації щодо реєстрації пошкодженого житла, надання правової, юридичної, психологічної та медичної допомоги. Майже в усіх центрах по Україні громадяни можуть звернутися за консультацією до сімейного лікаря,психіатра та психолога, невролога, гінеколога та онколога. Всі консультації та обстеження проводяться безкоштовно. За потреби та при наявності видаються ліки. Також у центрах можна проконсультуватися з питань працевлаштування, пенсії, житлово-комунального господарства. 

Нестандартні послуги

Так, наприклад, в столиці в Нижньодуванському гуманітарному хабі працює спортивний майданчик для дітей та підлітків, а також для людей середнього та похилого віку. З липня надаватимуть консультації з питань захисту дітей. В Київському шелтері-хабі Лисичанська діє група для дітей дошкільного віку. 

В Ірпені, Київської області дієкоординаційний центр Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації, де зокрема консультує педіатр та дитячий ортопед.

У Дніпрі в Сєвєродонецькому ХАБІ Дніпронадають адміністративні послуги: витяг про реєстрацію з місця проживання, довідку про склад сім’ї, яка зареєстрована в Сєвєродонецькій територіальній громаді. Також можна скласти повідомлення про пошкоджене майно. В хабі планують безкоштовно проводити уроки англійської мови для дітей ВПО з Луганської області через один вівторок. Щоп’ятниці проводитимуть заняття з мовленнєвого розвитку для дітей дошкільного віку.

Як ми повідомляли раніше ВПО з Луганської області, які зареєстровані на отримання допомоги у гуманітарному штабі Лисичанської міської військової адміністрації у Дніпрі, можуть скористатися можливістю отримувати безоплатні обіди у пункті харчування. 

В Івано-Франківському гуманітарному хабі надають консультацію з професійної адаптації осіб, які звільняються або звільнені з військової служби. Аби звернутись до фахівців з питань пошуку роботи необхідно заповнити анкету насайті. Графік прийому і контактні телефони спеціалістів можна знайти втелеграм-каналі.

В гумхабі у Кропивницькому зокрема консультують стосовно питань оздоровлення дітей, надають інформацію про наявне безкоштовне житло для ВПО з Луганщини.

У львівському гумхабі діти, які приходять разом з батьками до центру, мають можливість обрати собі іграшку з тих, які надійшли до гумхабу від ВПІНО «Філія АКТЕД».

В Нижньодуванському хабі в Харкові збільшено перелік послуг і відтепер в центрі надає свої безоплатні послуги для ВПО з Луганської області перукар. 

Як ми повідомляли раніше в Луцьку та в місті  Андрушівка (Житомирська обл.) відкрили полички обміну книгами - гуманітарний «Буккросинг» - полички обміну книгами. 

Як покращити становище переселенців у приймаючих громадах?

Для визначення потреб внутрішньо переміщених осіб з 2019 року були створені Ради ВПО. На сьогодні - це дієвий інструмент громадської участі в прийнятті рішень. Люди, які через війну в Україні переїхали в інше місто чи регіон, можуть стати повноцінними учасниками економічного та громадського життя у своїй новій громаді, це хороший майданчик для того, щоб впливати на місцеву політику, реагувати на проблеми та пропонувати рішення. Наразі в Україні діє 17 Рад ВПО.

За словами директорки з правових питань Благодійної  організації «Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» Валерії Вершиніної, яка підтримує роботу Рад, існують методології для визначення, якої саме профільної допомоги потребують переселенці. “Наш Фонд найчастіше працює з наступними: методологія оцінки потреб ВПО у сфері соціального захисту та ступеня задоволеності соціальними послугами, оцінка потреб у гуманітарній допомозі, профілювання ВПО”, - зазначає Валерія Вершиніна. 

Як зазначається на сайті, Ради шукають системні рішення для подолання проблем ВПО, пропонують їх місцевій владі, беруть участь у розробці спільних рішень. Підказують, як влада може допомогти переселенцям інтегруватися у громаду, ефективно забезпечити їх житлом і необхідним для життя. Консультують міжнародні організації, які допомагають Україні загалом і переселенцям зокрема. ВПО завдяки радам отримують інформацію про можливості поселення і працевлаштування, про доступ до соціальних послуг, способи залучення до життя громади тощо. То ж, долучившись до роботи Ради, переселенці можуть інформувати про свої потреби та вносити пропозиції.

Олена Черкун