«Нова Дружківка»: від Школи екоактивізму до допомоги переселенцям, - ФОТО

Громадські активісти з Донеччини, які з 2014 року почали працювати над впровадженням демократичних політик на місцевому рівні, після релокування через повномасштабне вторгнення своїх команд в інші регіони відчули важливість свого досвіду експертизи та реалізації проєктів. Тому взялися активно допомагати кільком громадам на Кіровоградщині не тільки долучати переселенців до інструментів місцевого самоврядування, а й формувати порядок денний самих громад.

Повернулися додому, щоб розвивати демократію

Сергій Пронкін - керівник громадської організації «Нова Дружківка», що з’явилася на Донеччині у 2016 році. Зараз він разом з частиною команди розвиває другий офіс, який ГО відкрила в Кропивницькому.

«На момент започаткування нашої ініціативи більшість співзасновників були «возвращенцями», як ми себе жартома називали. Тобто, молоді люди, які повернулися у рідну Дружківку з великих міст після звільнення її у 2014 році, - розповідає Сергій. - Ми вирішили, що час об’єднатися та створити громадську організацію. Ми — це геть різні за фахом та досвідом люди, що після отримання вищої освіти жили в різних регіонах України. Наприклад, я - філолог, закінчив Донецький національний університет, працював на Євро-2012 у Донецьку, потім - у сфері туризму».

Серед засновників «Нової Дружківки» - Павло Островський, який закінчував навчання та волонтерив вже у Львові, а зараз є помічником народного депутата. Тепер він живе та працює у Києві, а у 2015 році свідомо повернувся на Донеччину, бо відчував важливість змін саме у цьому регіоні. Віктор Сотніков - відповідав за роботу першого в місті громадського Хабу, продовжує працювати у Дружківці.

«Якщо ми кажемо про команду громадської організації «Нова Дружківка», то тепер вона, звісно, вже набагато більша. Бо створюючи та реалізуючи різні проєкти, ми щорічно розширювалися не тільки тематично, а й кадрово», - каже Сергій.

Метою створення організації було сприяння розвитку демократичних процесів та запровадження інноваційних підходів. Спочатку активісти концентрували свою увагу виключно на Дружківській громаді, пізніше з’явилися партнери в інших громадах - Торецькій, Лиманській, Новогродівській, Покровській тощо.

Взагалі, вважає активіст, 2014 - 2016 роки стали часом зародження нового громадянського суспільства на Донеччині в містах, які деокупували у 2014 році. У цей час громади Донеччини отримали потужний імпульс, щоб сформувати розуміння важливості впливу кожного громадянина. Активісти взялися заохочувати земляків мати свій голос, брати участь у місцевому самоврядуванні, формуванні різноманітних політик та порядку денного. Бо якщо цього не робити в кожній конкретній громаді, скоріше за все, вибудувати демократичну Україну в цілому теж не вдасться.

Улюблені проєкти, що живуть довго

Перші ініціативи, які реалізувала організація в Дружківці, досі залишаються в пам'яті команди. Наприклад, разом з місцевою частиною ДСНС активісти створили та облаштували ресурсний центр для навчання цивільного населення та відпрацювання навичок безпечної поведінки.

«Пам’ятаю, у місцевого осередку ДСНС була кімната, де вони працювали з персоналом, але рятувальники хотіли запрошувати на свої заходи й містян: школярів, студентів, цивільне населення, щоб розповідати, наприклад, про першу домедичну допомогу. І обов’язково не на картинках, а на сучасних тренажерах, за допомогою спеціальних матеріалів, які максимально допомагають людині отримати практичні навички, - згадує Сергій Пронкін. - Нам ця ідея сподобалася, і ми размо створили та обладнали такий ресурсний центр — з сучасними тренажерами та імітаційними манекенами».

В такому центрі було цікаво школярам старшого віку і більш дорослим, а для молодших школярів важливо говорити про безпеку в ігровій формі. Тому в рамках проєкту закупили настільні ігри, які допомагають в легкій формі запам'ятовувати правила, що можуть зберегти життя.

«Тоді нам, звісно, не хотілося, щоб якісь з цих навичок доводилося використовувати на практиці, але, на жаль, лінія фронту наближається до міста, тому вони стають дедалі все більш актуальними, - зізнається активіст. - Я б назвав цей проєкт моїм улюбленим. Бо він продовжує повноцінно працювати кілька років після фактичного закінчення нашого втручання. А це означає, що він актуальний та корисний для громади».

«Халва» — простір та волонтерський штаб

У 2016 році «Нова Дружківка» заснувала платформу ініціатив «Халва» - вільний простір для роботи активістів, громадських організацій, людей які хочуть втілювати різні ініціативи на Донеччині.

«Тоді розпочалася хвиля відкриття таких центрів - перша стартувала у Краматорську, потім у Слов'янську, куди ми їздили подивитися, як це працює. І вирішили, що Дружківка нічим не гірша, - згадує Пронкін. - А коли почали думати над брендом, хотіли відійти від банальних заводів, метизів та гвинтиків, з якими часто асоціюються міста Донеччини. Тому шукали щось більш приємне, наприклад... солодке. Ми згадали нашу фірмову дружківську халву, яку експортують в різні країни і точно знають по всій Україні. Тому вирішили, що це й стане нашою родзинкою і можливістю ще раз розказати про рідну Дружківку».

Але вже 1 березня 2022 року на цій «солодкій» платформі відкрився громадський гуманітарний штаб, а активісти «Нової Дружківки» трансформували свою діяльність. Перші дев’ять місяців великої війни вони активно працювали в гуманітарній сфері.

«Відбулися зміни в суспільстві, почалася повномасштабна війна, і ми дуже швидко трансформувалися. Звісно, згодилися ті навички, що ми мали завдяки громадській діяльності: менеджерської роботи, діяльності з формування комунікації. І в нас було готове зручне приміщення, яке знали люди», - пояснює керівник.

Допомога, яку надавали людям у «Халві», з’являлася з геть різних джерел — до активістів телефонували, писали всі знайомі, які виїхали в інші регіони. Вони координували та спрямовували до Дружківки вантажі, які приїжджали з Європи. Бо тут зручне приміщення та люди, які були готові працювати - фасувати, роздавати, розвозити. В той момент до гуманітарного фронту залучали допомогу різноманітних фондів, громадських організації чи просто фізичних осіб, які хотіли підтримати.

«За певний час ми стали таким локальним гуманітарним центром, в якому допомагали й іншим громадам, бо у наше велике приміщення розвантажували одночасно дві-три фури, а потім розвозити в той же Бахмут, Красногорівку чи Авдіївку, - каже Сергій.

Але зараз ми вже не працюємо в гуманітарній сфері на всі 100 %. Бо цим вже системно займаються органи місцевого самоврядування та військові адміністрації. Процес став більш стабільним та централізованим».

Але чоловік зізнається, що досвід аврального гуманітарного рятування був складним емоційно - через те, що не було єдиної бази отримувачів, важко давалося синхронізування допомоги, і це часто провокувало певні конфлікти.

«Бо хтось отримує в кількох місцях, а комусь не видають ніде. Було шкода того часу та сил, які витрачалися на те, що це все з’ясувати. Ми сильно вигоріли емоційно, бо ми все ж звикли працювати в проєктах розвитку і для розвитку, - пояснює Пронкін. - Тому, на наш погляд, «єдине вікно», в якому можна щось отримати, зараз вже кращий варіант».

Навчати активізму

Після повномасштабного вторгнення в організації розширилася ще й географія діяльності: коли Донецька обласна військова адміністрація оголосила масову евакуацію, перша область, яка прийняла переселенців з Донеччини, була Кіровоградська. Проаналізувавши наслідки збільшення кількості чисельності мешканців, активісти вирішили що Кропивницький - гарний варіант розпочати працювати зокрема з адаптацією та певною інтеграцією внутрішнього переміщених осіб. У листопаді 2022 року там вже запрацював другий офіс «Нової Дружківки».

В одному з проєктів, які не вдалося закінчити на Донеччині, залишалися кошти, тому дружківські активісти вирішили їхати в громади, де хотіли б працювати, не з порожніми руками. Вони з’ясували, які потреби в побутовій техніці існують в містах компактного проживання і, виходячи зі свого ресурсу, задовольнили ці запити.

«А перший розвитковий проєкт у Кіровоградській області називався Школа екоактивізму, мета якого - навчити місцеву молодь і молодь з-поміж переселенців навичкам екологічного життя. Тобто, не виховати з кожного підлітка фахівця з захисту навколишнього середовища або екологічного спеціаліста, а просто дати поштовх, щоб у майбутньому вони могли просувати питання захисту навколишнього середовища на рівні громад », - каже Сергій Пронкін.

Спочатку дружківці організували практичні майстер-класи з сортування побутових відходів, на яких пояснювали, яка від цього користь - як родині, так і громаді. А потім у межах проєкту в трьох школах Олександрійської, Знам’янської та Приютівської громад запровадили сортування відходів та встановили 12 баків для збору паперу та пластику. А також - встановлені 4 коробочки для збору батарейок від всеукраїнського руху «Батарейки, здавайтеся».

«А ще — вчили повторно використовувати певні ресурси. Наприклад, у нас залишилися багато банерів з різних заходів нашої громадської організації, то ми разом з учнями та ученицями Школи екоактивізму вчилися робити з них шопери, - розповідає Сергій. - Це важливо розуміти, що з фактичного сміття за бажанням можна робити щось корисне».

У межах цього ж проєкту з’явилася настільна гра Рекукле — у назві втілився креатив юної авдиторії проєкту. Це певна імпровізація: створення такої гри не входило у плани організаторів, але з'ясувалося, що на ринку ігор немає нічого, що б допомагало в ігровій формі знайомити молодь з ідеями, про які йшлося на тренінгах.

«Настільна екогра Рекукле створена спільними зусиллями учасників та учасниць Школи екоактивізму, тренерки з ігрофікації та нашої команди за принципом «рівний рівному», тобто від підлітків для підлітків. Головна мета гри — навчити свідомого та відповідального споживання та зменшити кількість побутових відходів, – пояснює керівниця проєкту Анна Павленко.

Завершенням проєкту стала презентація екогри просто неба та вручення сертифікатів. Активісти сподіваються, що набуті знання заохотять молодь свідомо впливати на екологічну розбудову України.

Статут та інструменти демократії

А вже у другій половині 2023 року дружківці повернулися до своєї основної діяльності - розпочали великий проєкт, щоб допомогти громадам зробити переселенців ресурсом та залучити їх до використання інструментів місцевої демократії. У більшості з громад, в яких працювали активісти з Донеччини, вже були певні документи, положення політики і практики, які вони використовують, але категорія переселенців не була зазначена в цих документах.

«Ми розуміли, що громадам з цим потрібно допомогти, бо їхніх ресурсів не вистачає для того, щоб промоніторити всі акти та положення, які в них є, і зрозуміти, чи врахована там категорія переселенців, - пояснює Сергій Пронкін. - Також в межах цього проєкту ми провели навчання для місцевих щодо користування інструментами локальної демократії та налагодження діалогу в громадах: пошуку спільної мови та роботи над розв’язанням спільних проблем».

Підхід застосовували індивідуальний та комплексний: активісти проаналізували справи в трьох громадах - Знам'янській, Олександрійській та Приютівський, після чого сформували рекомендації щодо вдосконалення інструментів. В результаті, у Знам'янській громаді до закінчення проєкту внесли зміни в одне з положень: додали категорію ВПО, яка тепер теж може брати участь у загальних зборах громади.

А в іншій громаді взагалі не було потрібних напрацювань, тому «Нова Дружківка» допомогла розробити цілих три положення, які стануть частиною Статуту громади, який там нарешті почали формувати.

«Ми їх розробили, виходячи з кращих українських практик, які зокрема дозволять врахувати участь в місцевому самоврядуванні переселенців. Це й громадські слухання, й загальні збори, й просування місцевих ініціатив. Ці положення стануть частиною більш глобального локального документа, - пояснює Сергій Пронкін. - Мені здається, що громади бачать в нас експертних партнерів, які допомагають їм з розвитком певних напрямків та підсилюють їх. Бо ми приїхали з досвідом експертизи і досвідом реалізації ініціатив».

Керівник ГО пояснює, що саме східні регіони вже мають певний результат на цій ниві, тому можуть передавати свій досвід іншим. Громадськість Донеччини та Луганщини з 2014 року зробила величезні кроки вперед зокрема за підтримки міжнародних партнерів, якої не було, наприклад, в інших регіонах.

«Так, це не спринт, а забіг на довгу дистанцію. Розвиток громадянського суспільства - це про довгострокові підходи та діяльність, - впевнений Сергій Пронкін. - Але ми бачимо, що розвиток завдяки таким проєктам, навичкам та ініціативам насправді відбувається».

«Нова Дружківка» допомогла створити громадські центри, чимось схожі на рідну «Халву». І допомагає їм інституційно розвиватися, виходячи з власного досвіду роботи в Донецькій області. На тренінгових заняттях місцевим активістам радили, як ефективно займатися адвокацією, використовувати різні інструменти демократії на локальному рівні та впливати на різноманітні наскрізні політики зокрема екологічні чи гендерні.

«А ще ми провели репрезентативне дослідження настроїв переселенців, які зараз живуть у цих громадах. Його результати ми презентували органам місцевого самоврядування, які тепер можуть користуватися ним для обґрунтовування своїх майбутніх проєктів. Це ефективні практичні інструменти для того, щоб працювати з цією категорією, розуміти їхній біль, розуміти їхні потреби»,- каже Сергій Пронкін.