Об’єдналися, щоб бути поруч. Краматорські активісти з центру «Поруч» відкрили простір допомоги у Лубнах, - ФОТО

Громадська організація «Союз ветеранів Донбасу» ще вісім років тому започаткувала у Краматорську найдовшу та найбільшу свою ініціативу - Центр ветеранів АТО та їх сімей «Поруч». За цей час адаптуватися до цивільного життя та гармонійно повернутися у власну родину допомогли сотням ветеранів та ветеранок Донеччини.

Після повномасштабного вторгнення команда організації зазнала суттєвих змін: значна частина активістів знов пішла на фронт, а виклики нового етапу війни довелося долати жіночій частині колективу. Але, на їхню думку, такі випробування настільки об’єднали колежанок, що вони почали почувати себе справжньою родиною і рухатися далі у справі допомоги іншим. 

Ветеранський бізнес та залучення до держслужби 

Сама ГО була створена у 2015 році мобілізованими учасниками бойових дій, а Центр «Поруч» з’явився у Краматорську на початку 2016 року. Хлопці та дівчата, які на власному прикладі відчули усі складності повернення з війни, захотіли підтримати таких, як вони, та їхні родини. Головне у роботі цього Центру - повноцінне, ефективне та комфортне повернення ветеранів до цивільного життя. 

З початку діяльності у «Поруч» надавали комплексну підтримку мешканцям області - психологічну та юридичну допомогу, залучення родин до спортивних та культурних заходів, розвиток ветеранського бізнесу. Спілкуючись з тими, хто приходив до центру, працівники виявляли конкретну потребу людини та її родини і, відповідно до запиту, запрошували на тренінги чи заходи. Сотні ветеранів та членів їхніх родин змогли отримати інформацію про відкриття власної справи, кілька десятків змогли це реалізувати на практиці. За ці роки на Донеччині з’явилися різноманітні ветеранські підприємства — від креативних кав’ярень до виробничих комплексів. 

Найбільш відомий та яскравий приклад ветеранського бізнесу, який реалізувався у Краматорську - це кав'ярня «Поруч». Тим більше, що вона ще й соціальна: частина її доходу йде на роботу Центру. А цьогоріч 1 квітня їй виповнилося вже 4 роки, а самому Центру в цей же день — вже вісім! 

«Взагалі, «Поруч» - це такий теплий та атмосферний простір, куди ветерани та їхні родини приходили просто поговорити, поділитися своїми проблемами чи мріями, - каже Яна Говядова,  яка з 2017 року є координаторкою Центра ветеранів «Поруч». - Команда Центра тоді долучилася до цікавого ветеранського проєкту -  «За ВДВ» («За ветеранів до влади»). Він створений для ветеранів, які хотіли б долучитися до роботи в державних органах. Така собі школа держслужбовця для ветеранів з усієї області. Випускники цієї школи могли пройти стажування в державних структурах, два наших учасники цього проєкту залишилися працювати саме там - це ветерани з Краматорська та Дружківки».

Евакуація та курси безпеки 

З перших днів повномасштабного вторгнення активісти краматорський «Поруч» займалися евакуацією: в першу чергу телефонували родинам своїх постійних клієнтів, бо для багатьох з них була необхідність у допомозі під час вивезення жінок та дітей. 

«Члени нашої ГО об’єднали зусилля з кількома іншими організаціями, щоб проводити евакуаційні рейси в місті та по області. Ми потім порахували, що за участі наших волонтерів евакуювали десь три тисячі людей,- каже пані Яна. -  Також допомагали розселяти родини ветеранів, які вирішили евакуюватися. Ми усі пам’ятаємо, яким гострим тоді, коли евакуювалися мільйони українців, було питання тимчасового прихистку»

Краматорські активісти дуже вдячні партнерській ветеранській організації в Івано-Франківську, які ще на початку повномасштабного вторгнення сказали, що готові прийняти родини у будь-якій кількості. Пані Яна згадує, у «Бандерівського схрону» навіть була домовленість з міською радою Івано-Франківська, яка пообіцяла долучаться до цієї справи. І кілька родин, дійсно, деякий час жили саме на Франківщині.

У цей час волонтери «Союзу ветеранів Донбасу» їздили майже в усі гарячі точки: коли  у Луганській області вже було дуже небезпечно, допомагали евакуйовувати тих, хто там ще лишився. Особливо складно було вивозити людей з інвалідністю, яких доводилося під обстрілами заносили в автобуси. 

«А ще ми в Краматорську проводили курси з безпеки. Такі заняття допомагали зробити більш-менше безпечними свій простір під час бойових дій, - каже Яна Говядова. - Ветерани розповідали містянам, як безпечно пересуватися вулицями, навчали, як поводитися при вибухах та обстрілах, говорили про інформаційну безпеку, першу домедичну та психологічну допомогу». 

На жаль, такі навички виявилися актуальними вже дуже скоро. Вранці 8 квітня 2022 року російські війська обстріляли залізничну станцію саме у Краматорську. У той момент там тисячі людей чекали на евакуаційні потяги. Внаслідок удару 61 людина загинула, серед них семеро — діти, понад сотня — отримали травми. Потім Краматорськ неодноразово опинявся під обстрілами російської армії, в місті фіксувалися руйнування та жертви серед цивільного населення. 

Розпорошені по світу, але єдині

Звісно, активісти долучилися до гуманітарної допомоги, але вирішили робити це точково - працювали кейсово, забезпечуючи конкретні родини саме тим, що їм було потрібно. Але у цій темі вони виходили за рамки категорій бенефіціарів, з якими працювали: часто підопічні сім'ї ветеранів, які самі евакуювалися, просили допомогти літнім сусідам чи знайомим, які залишалися у місті. Звісно, у «Поруч» збирали допомогу й тим містянам, хто пішов до війська.

«Більшість членів команди ГО знаходиться зараз у різних містах та навіть країнах. Але ми постійно підтримуємо зв'язок - і неофіційне, і робоче спілкування. Я рада, що команда збереглася і ми продовжуємо працювати разом», - зізнається пані Яна.

З початком повномасштабного вторгнення всі перебували у стресі, багато хто покинув рідні домівки та був змушений поїхати на чужину. Одна колега, розповідає керівниці Центру, виїжджала одна з дитиною до Польщі у переповненому вагоні. Інша колежанка стресувала, бо її батьки і сестра залишалися в Маріуполі. Жінка не мала інформації про них і переживала, поки дізналася, що вони нарешті виїхали, хоча їхній будинок згорів від обстрілів. 

«І це дуже важливо, що нас об'єднав такий простір, завдяки чому ми просто могли збиратися і говорити одна з одною, телефонували, турбувалися про себе та інших людей, - каже паня Яна. - Я бачила емоційні зміни від цього спілкування, нам вдалося витягувати багато людей з того важкого стану, коли людина дізнається про втрату або переживає вимушене переміщення». 

В команді «Поруч» з'явилися й нові люди: у Краматорську, наприклад, доєднався юрист, який консультує онлайн ветеранів та їх родини по всій країні. 

«Намагаємося підтримувати зв'язок з нашими постійними учасниками заходів, навіть коли вони розкидані по всьому світу, - каже керівниця. -Ми започаткували групи психологічної допомоги та емоційної підтримки. Інколи це не зовсім класичні групи, бо часто ми збираємося просто для спілкування та емоційної підтримки. Або допомагаємо налагодити індивідуальне спілкування, щоб у жінок зав'язуватися між собою дружні стосунки». 

Пані Яна впевнена, що це дуже важливо, особливо коли людина опиняється на чужині без звичних зв'язків та родини, друзів поруч. Тому «Поруч» має завжди бути на зв’язку зі своїми клієнтами, що вже стали друзями. 

Нові горизонти 

Після повномасштабного вторгнення ГО «Союз ветеранів Донбасу» за підтримки Міжнародної організації з міграції відкрила великий простір у Лубнах, де продовжують активності, що були популярними у Краматорську.  

«Наприклад, ми знов реалізували проєкт «Курс з безпеки для лідерів громад», що проводили спочатку для жителів нашої громади. Ми трохи його адаптували та додали інклюзивного компонента, - розповідає пані Яна. - У програмі цього курсу, окрім інформації про те, як поводитися в небезпечних ситуаціях, надавати першу психологічну чи медичну допомогу, також було обговорення того, як допомогти людям з інвалідністю різної нозології, дітям, людям у яких є особливості здоров'я чи поведінки». 

Організація провела у Кропивницькому п'ятиденний тренінг для психологів, що працюють з ветеранами «Когнітивно-процесуальна терапія для психологів, що працюють з ветеранами». Краматорчани були ініціаторами та організаторами за фінансової підтримки ПРООН. Повчитися приїхали 25 психологів з Кропивницького, Краматорська, Запоріжжя, Рівного, Павлограда, Кривого Рогу, Лубнів. Когнітивно-процесуальна терапія - один з доказових підходів в роботі з травмою, був започаткований в США і показав високу ефективність. Але він ще досить новий для України, тому подібні заходи — дуже важливі.  

На разі активісти продовжують підтримувати краматорчан в онлайн форматі, хоча офіс частково релокувався до Кропивницького.

«Наша команда з цим викликом великої війни стала сильніша і більш згуртованою. Можу навіть сказати, що ми стали схожі на велику родину. Бо, дійсно, намагалися підтримати один одного та інших, - зізнається пані Яна. - А ще ми розширили свою діяльність і працюємо  фактично без меж: он-лайм спілкуємося з нашими клієнтами по всьому світу, також маємо осередки для допомоги наживо на Полтавщині та в Кропивницькому».

Центр «Поруч» також працює зараз на деокупованих територіях Донеччини - розвиває громадський сектор. Для цього в іншій області заплановано ряд навчальних заходів. Але тренінги проходять й безпосередньо з громадою: навчальні заходи з домедичної допомоги, мінної безпеки та психологічної самодопомоги, робота психолога та юриста. Підтримує цей проєкт USAID в рамках програми «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях».