Том Купер: На Донбасі знизились темпи просування російських військ
Відомий австрійський воєнний експерт Том Купер продовжує аналізувати бої на Донбасі та інших ділянках російсько-української війни.
Переклад: Антоніни Ящук, було оприлюднено на телеграм-каналі Аналітика: переклади і першоджерела.
Короткий звіт про зміни на фронтах продовж минулих двох діб...
***
БИТВА ЗА ДОНБАС
Як видно з наведеної карти, у районі Покровська-Авдіївки росіяни (а саме 27-ма мотострілецька дивізія з групи «центр») і далі атакували позиції ЗСУ на північний захід від Очеретиного. Їм вдалося прорватися крізь дві лінії одразу за Новоолександрівкою, на схід від села. ЗСУ, схоже, завершили ротацію кількох підрозділів і ввели туди свіжі сили — на захід і на північ від російського прориву. Загалом темпи просування ВСрф знизилися «до звичайного рівня».
https%3A%2F%2Fsubstack-post-media.s3.amazonaws.com%2Fpublic%2Fimages%2Ffd1dd83a-4752-4814-9214-5dfdacec7e3e_2480x1447.jpeg
Добре те, що, схоже, наступ веде 27-ма мотострілецька дивізія, натомість 90-ту танкову дивізію призначили відповідальною за наступ на південь, в районі між Уманським і Нетайловим. Це «добре», бо означає, що група «центр» уже залучила до боїв ті підрозділи, від яких можна очікувати «закріплення прориву»: ці підрозділи мали б спершу чекати в тилу, поки інші прорвуть українську лінію оборони, а потім вслід за тими першими «просуватися вглиб України», як того вимагає традиційна радянська/російська доктрина.
https%3A%2F%2Fsubstack-post-media.s3.amazonaws.com%2Fpublic%2Fimages%2Ff45a181f-9f54-424f-9d44-216a7e1eeebb_1772x936.jpeg
Цей російський БТР 30 травня було підбито з «Бредлі» 47-мої ОМБр на захід від Очеретиного
А отже (і я повторюю це вже енний раз), це ще одне підтвердження: ВСрф втратила здатність здійснювати масштабні механізовані наступальні операції на операційному рівні (а значить і на стратегічному).
(Загалом, звісно, з точки зору росіян це не має значення: вишестоящі органи в москві знають, що в них уже давно все погано, тому давно, іще в 2022 році, втратили надію «перемогти у війні одним ударом». Тепер їхня доктрина — зробити «1000 проколів»: здійснювати постійні невеликі атаки силами механізованої піхоти. Пора вже це зрозуміти й «людям, яким треба на свіже повітря», тобто НАТО й особливо Брюсселю, бо їхні балакучі голови досі розповідають, ніби росія готується напасти на Альянс «через 3-4 роки»... Насправді їм треба бігом передавати якомога більше важкого озброєння та снарядів в Україну, бо самим їм воно знадобиться дуже навряд чи).
Бахмут... звісно, ВКС і далі бомбардують українські позиції 150+ планерними бомбами УМПК на день (і це як мінімум, а росіяни стверджують, що скидають по 500+ на день). Однак минулі два дні основною ціллю їхніх авіаударів був Часів Яр, де квартали Жовтневий, Новий та Канал зазнали численних авіаударів та артилерійського обстрілу, який тривав десь 12 годин. Зазвичай такі масовані повітряні та артилерійські атаки означають, що готується великий наземний наступ...
На південь від Часового Яру росіяни також наступали і вийшли до каналу Сіверський Донець — Донбас на північний захід від Іванівського. Насправді в цьому районі вони вже перетнули канал і створили плацдарм на захід від нього (а це аж ніяк не «хороша новина»). Намагаючись зупинити їх, ЗСУ, серед іншого, втратили цей Т-64:
https%3A%2F%2Fsubstack-post-media.s3.amazonaws.com%2Fpublic%2Fimages%2F448139a0-5392-41b5-8fe7-1994dc16867b_997x694.jpeg
ПІВДЕНЬ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Мушу зізнатися, мене застала зненацька новина, що три дні тому 141-ша піхотна бригада відійшла з Роботиного, а росіяни підняли прапор над руїнами цього села. Це відбулося після атаки 27-29 квітня із заходу та півдня. Очевидно, росіяни надто сильно натисли, і враховуючи стан запасів артилерійських боєприпасів і БПЛА, українці не витримали. Схоже, 71-ший мотострілецький полк (42-гої мотострілецької дивізії ВСрф) першим увійшов у руїни села.
Це сумно, адже минулого літа ЗСУ заплатили за відвоювання цього населеного пункту такою великою кров'ю...
*Мене дивує те, що, здається, досі так мало людей знають про бої березня 2022 року – у таких місцях як Вознесенськ, чи Мощун… Для ясності:
Вознесенськ: місто з двома важливими мостами через річку Буг і авіабазою, приблизно за 90 км на північ від Миколаєва. На початку березня 2022 року російські 7-ма ВДВ і 126-та бригади спробували штурмувати його, щоб забезпечити переправу через Буг і дати можливість 49-ій армії просунутися аж до Одеси (і далі). Цей штурм було зупинено, і таким чином наступ росіян на Одесу унеможливлено раз і назавжди. Я вже розповів цю історію в моїх щоденних оновленнях і (з усіма подробицями, які стали доступними пізніше) також у цій книзі.
Мощун: село на річці Ірпінь, за 5 км на північний захід від околиці Києва. Після провалу першої спроби державного перевороту в Києві (24-28 лютого 2022 року), на початку березня 2022 року Путін наказав механізованим формуванням 35-ї армії форсувати річку та наступати на Київ. 72-га механізована окопалася в районі Мощуна (добре укріпленого ще близько 1941 року) і тижнями завдавала авіаударів, артилерійських обстрілів, піхотних і механізованих штурмів (43-я артилерійська бригада знищила щонайменше 2-3 російських понтонні мости і сотні бойових броньованих машин у процесі, підтримуючи також 72-гу). Ця історія буде розказана в цій книзі.
Звичайно, саме український опір по всій країні зіпсував «План А» пуддинга – план швидкого перевороту та захоплення влади протягом 10-14 днів.
І так - захисники Чернігова, Сум, Харкова, Маріуполя зіграли свою важливу роль. А от, наприклад, міфічна битва під Гостомелем була далеко не такою важливою, як успіхи ЗСУ в обороні Вознесенська та Мощуна.
Незрозуміло чому, але, ймовірно, турбуючись про загальну безпеку всієї нації, офіційний Київ тоді не дуже хотів повідомляти про жодну з цих двох битв. Згодом в українській пресі з’явилося кілька статей про ці дві битви, але більшість військових, які брали участь, так і не змогли розповісти про ці події: їхні підрозділи були передислоковані кудись в інше місце….а наші славні медіа? Були надто зайняті копіюванням офіційних релізів і фотографуванням котів у Бучі…