Від молодіжних ініціатив до виконання резолюції Ради Безпеки ООН: шлях до мети громадських активістів з Сєвєродонецька

 - Найбільшим досягненням нашої організації я вважаю те, що ми продовжуємо успішно працювати, що ми не припиняли свою діяльність – попри вимушений переїзд із Луганської області. І, звичайно, успішну реалізацію наших проєктів, - каже заступниця голови релокованої з Сєвєродонецька ГО «Платформа розвитку «СМР» Оксана Луньова, яка одночасно є координаторкою коаліції 1325 «Луганщина. Жінки. Мир. Безпека».

Оксана Луньова

Засновником і головою ГО «Платформа розвитку «СМР» є Кирило Дубровін, т. в. о. голови правління - Іван Московкін.

До 2022 року зазначена організація називалась ГО «Сєвєродонецька молодіжна рада» (ГО «СМР»)  - саме під такою назвою її знали мешканці міста й Луганської області в цілому. А ще добре знали дітище організації - громадський майданчик «ХочуБуду», який дав старт багатьом місцевим громадським ініціативам.

Повномасштабна війна перевела роботу в онлайн-формат, а онлайн-формат розширив аудиторію

Пані Оксана долучилась до роботи організації у 2017 році. Проте більшість її колег – сєвєродонецьких активістів на момент повномасштабного російського вторгнення мали вже 12 років досвіду роботи в громадському секторі. Почалась все того, що на початку 2010 року активна молодь Сєвєродонецька створила ініціативну групу, яка організовувала й проводила заходи різного напрямку для молоді міста. Активісти швидко переконались, що у суспільстві є запит від молоді на підсилення роботи органів місцевої влади а даному напрямку.

- Тому Кирило і його однодумці прийняли рішення зареєструвати громадську організацію для подальшого посилення молодіжної політики й молодіжної роботи у Сєвєродонецьку через культурні, освітні, спортивні, екологічні, соціальні заходи тощо, - кажуть активісти. 

Працювати весь цей період доводилось у реаліях, які періодично кардинально змінювались: у 2014 році Сєвєродонецьк пережив тимчасову окупацію, згодом суттєво змінився завдяки приїзду величезної кількості переселенців з окупованої частини області і завдяки тому, що почав виконувати функції обласного центру. Усе це було викликами для громадських активістів, треба було постійно шукати нові форми роботи, залучати до неї нових людей. Зокрема, організовувати навчання для переселенців та інших людей, постраждалих від війни після 2014 року, допомагали таким людям отримати гранти на відкриття власної справи, та й просто давали можливість знайти комфортне для себе коло спілкування.

Повномасштабне російське вторгнення й окупація для патріотичних мешканців Луганщини повністю унеможливили громадську роботу власне на території рідної області. Навіть фізичне проживання у більшій частині області можливим є лише умовно.

- Моя родина виїхала з Сєвєродонецька у березні 2022 року, але спочатку недалеко. Проживали до квітня у селі біля Лисичанська. Вже потім переїхали до Дніпра, - згадує Оксана Луньова.

Наразі більшість команди ГО знаходяться у Києві

Показово, що на фоні переїздів, облаштування побуту та потреби членів ГО хоч якось психологічно адаптуватись на нових місцях громадська організація майже не припиняла роботу – заплановані офлайн заходи переводили в онлайн формат.

- Завдяки цьому ми змогли розширити коло цільової аудиторії, бо до наших заходів почали приєднуватись люди з усієї України та навіть із-за кордону, - розповідає пані Оксана.

Поточні проєкти – з акцентом на безпеці у громадах

Зараз ГО «Платформа розвитку «СМР» реалізовує два проєкти, мета яких – зробити життя українців більш безпечним, наскільки це можливо в реаліях війни та після її закінчення під час відбудови країни.

Перший проєкт спрямований на покращення взаємодії між місцевими громадами й правоохоронними органами, на попередження злочинності й підвищення довіри суспільства до поліції. Це проєкт «Безпека 360°: Громада та поліція разом до безпеки», який ГО впроваджує спільно з правоохоронцями Дніпропетровської області за сприяння Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії.

Зокрема, проводяться просвітницькі заходи для дітей, особливо актуальні перед шкільними літніми канікулами. Так, у травні представники ГУНП Дніпропетровської області в межах проєкту розповіли і продемонстрували найважливіші правила дорожнього руху для школярів з Раївської та Миколаївської територіальних громад Дніпропетровської області. Заходи проходили вживу безпосередньо у навчальних закладах – діти й теорію прослухали, й потренувались на практиці ходити на макеті пішохідного переходу.

Саме і рамках цього проєкту з дітьми багато говорять про насильство. Важливо, що це роблять саме поліцейські – фахівці, які на практиці професійно працюють з насильством у найрізноманітніших його проявах. Отже, поліцейські вчать дітей розпізнавати характерні ознаки різних видів насильства, пояснюють, як запобігти булінгу, куди звертатись по допомогу в разі, якщо ви постраждали від насильства тощо. Заходи подібної тематики для школярів організовують як в онлайн форматі (як, наприклад, у квітні в школах Сурсько-Литовської та Царичанської територіальних громад Дніпропетровщини), так і наживо.

Один з останніх «живих» заходів із протидії насильству у школі відбувся у Верхньодніпровській територіальній громаді Дніпропетровської області. Організатори заходів зазначають, що діти долучаються до них дуже активно, з цікавістю, й по завершенні демонструють досить непогані знання з обговорюваних тем.

Заходів, які громадські активісти й правоохоронці організовують для молоді й дітей Дніпропетровщини, причому в усіх громадах області, дуже багато, й вони дуже різнопланові – від лекцій до гри у футбол.

Чому так багато уваги саме дітям – у розрізі турботи про безпеку громад?

- Як би не банально це звучало, діти – це майбутнє нашого суспільства, і ми маємо зробити все можливе, щоб вони зростали відповідальними, свідомими й добрими. Крім того, ми зобов’язані разом створювати безпечне й захищене життєве середовище для наших дітей, - каже ініціаторка проєкту Оксана Луньова.

Другий проєкт, який наразі впроваджує ГО «Платформа розвитку «СМР», напряму пов’язаний з діяльністю Оксани Луньової як координаторки коаліції 1325 «Луганщина. Жінки. Мир. Безпека». Він має назву «Регіональний план 1325 в дії у Луганській області (План 1325 в дії)» і реалізовується спільно з Департаментом соціального захисту населення Луганської ОДА та Управлінням патрульної поліції Луганської області.

Щоб зрозуміти суть і мету цієї роботи, треба зрозуміти, що стоїть за словами «Жінки. Мир. Безпека», які саме таким чином об’єднані у назві відповідної Резолюції ООН.

- Світовий досвід показує: чим більше жінок залучено до прийняття рішень, тим більше шансів, що рішення прийматимуться на користь миру й консолідації зусиль, - каже Маріанна Колодій, яка очолює відповідну коаліцію в Закарпатській області. Пані Маріанна - гендерна експертка, старша викладачкою кафедри політології і державного управління Ужгородського національного університету, тренерка. І тема залученості жінок до прийняття рішень – одна з тих, на яку вона фахово говорить на своїх лекціях для студентів та на тренінгах.

Якщо ж говорити про залученість жінок до прийняття рішень в Україні, яка понад два роки перебуває у стані війни й понад 10 років – просто у стані війни, досить просто подивитись на фото зі Ставки Верховного Головнокомандувача й спробувати там знайти хоч одну жінку…

Але то вже – трохи про іншу грань проблеми.

Повертаючись до коаліції «Луганщина. Жінки. Мир. Безпека», координаторкою якою є Оксана Луньова – вона, як і інші подібні коаліції, створена відповідно до Національного плану дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». Це документ, який наголошує на важливій ролі жінок у запобіганні і врегулюванні конфліктів та в розбудові миру, а також закликає держави-члени забезпечити більш активну участь жінок на всіх рівнях прийняття рішень в національних, регіональних і міжнародних інститутах, у механізмах запобігання, управління та вирішення конфліктів. Зазначена резолюція ООН стала інституційною рамкою для інтеграції жінок до безпекового сектору.

Саме на Луганщині відповідну коаліцію створили у 2018 році. До її складу входять представники Департаменту соціального захисту населення, Управління патрульної поліції, представники громадських організацій.  

- Наша організація, ГО «Платформа розвитку «СМР», координує роботу коаліції і була ініціатором її створення за підтримки Українського жіночого фонду, - розповідає Оксана Луньова. – Наша мета - консолідувати зусилля, що спрямовані на розробку та реалізацію місцевих ініціатив у Луганський області та просування гендерної рівності в Луганської області для підвищення обізнаності громадських організацій, органів державної влади.

За словами пані Оксани, на Луганщині багато активісток, які впливають на життя у своїх громадах, але, на жаль, про них мало знають навіть мешканці області.

- Завдяки діяльності коаліції ми хочемо показати, наскільки важливою може бути участь жінок у процесах прийняття рішень та відбудови миру, - каже Луньова.

Крім неї, активну участь у роботі коаліції «Луганщина. Жінки. Мир. Безпека» беруть членкині ГО «Майстерня щастя», релокованої зі Старобільська в Закарпаття. Очолює ГО так само переселенка з Луганщини Марина Бражнікова. Усі без винятку, хто працював у даному напрямку, зараз продовжують роботу поза межами Луганської області.

То чому вони просто не приєднались до таких коаліцій в інших регіонах, а й надалі позиціонують себе як представниць Луганщини?

У першу чергу – для збереження кадрового потенціалу області, який дуже знадобиться після її деокупації.

Тим часом ці два роки на нових місцях, у тому числі в рамках проєкту «Регіональний план 1325 в дії у Луганській області (План 1325 в дії)», учасниці коаліцій продовжують свою роботу. Це й тренінги та просвітницькі заходи гендерної тематики для представників різних прошарків суспільства, й заходи для чиновників, покликані навчити їх генерно чутливому підходу в роботі. За словам пані Оксани, на ці заходи є великий попит, бо через повномасштабне російське вторгнення кадровий склад у багатьох установах змінився і на посади прийшло багато людей, для яких само поняття «гендерно чутливий підхід» є абсолютно новим.

Юлія Сабаєва