Польща вивчає можливість запровадження універсальної юрисдикції

З початком вторгнення російських танків на вулиці її рідного міста в Херсонській області України, Т. – жінка, ім'я якої не розголошується з міркувань безпеки, почала фіксувати їхнє просування та передавати фотографії окупантів українській стороні. Невдовзі після цього представники Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ) почали переслідувати її родину.

Її чоловіка затримали на допит; одного разу його утримували три дні, жорстоко били та відібрали документи. Т. та її неповнолітню доньку також затримали та тримали разом з іншими цивільними. На доньку психологічно тиснули, а Т. катували. Звільнившись, родина одразу виїхала в окупований Крим, а звідти – у Польщу, де опинилася на початку грудня 2022 року.

Кейс Т. – один із кейсів, який Гельсінська фундація з прав людини у Варшаві записала та передала польській прокуратурі.

Сусідня з Україною Польща, що прийняла близько мільйона біженців після початку вторгнення РФ, обговорює можливість запровадження універсальної юрисдикції – принципу міжнародного права, який дозволяє судити іноземців, що скоїли воєнні злочини, такі як воєнні злочини, злочини проти людства, геноцид або злочин агресії. Переслідувати винних у скоєнні таких злочинів зобов’язані всі 124 країни світу, які підписати і ратифікували Римський статут. У тому числі, Польща.

“Нашими сусідами є Україна та Білорусь, багато людей, які зазнали жорстокого поводження, наприклад тортур, шукають притулку в Польщі”, – пояснює Елена Василев (ElenaWasylew), що представляє Гельсінську фундацію з прав людини. “Історична пам'ять про страждання Польщі у Другій світовій війні посилює нашу відданість міжнародному праву, щоб запобігти повторенню таких злочинів”.

Василев вважає, що запровадження універсальної юрисдикції є важливим ще й тому, що постраждалі мають обмежені можливості для пошуку справедливості. МКС притягує до відповідальності вище військове керівництво та високопосадовців, а в Україні правоохоронна та судова система перевантажені цими справами.

За даними Офісу Генпрокурора України, зареєстровано понад 140 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів.

“Запровадження універсальної юрисдикції – один із кроків, що може і має допомогти в доступі до правосуддя українським громадянам, щодо яких було вчинено воєнні злочини, зокрема, тим, хто наразі перебуває за межами України”, - каже Вероніка Плотнікова, керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора. “Польща надала прихисток і підтримала найбільшу кількість українців за кордоном, і функціонування такого інституту на її теренах зможе допомогти у багатьох аспектах”.

Згідно з інформацією проєкту "Правосуддя без кордонів" Фонду Клуні за справедливість, 28 держав-членів ООН наділені "абсолютною" універсальною юрисдикцією. Це дозволяє їм притягати до відповідальності осіб, яких підозрюють у тяжких міжнародних злочинах, незалежно від громадянства підозрюваного чи жертви, місця, де було скоєно злочин, або місця перебування підозрюваного. Така універсальна юрисдикція відображає початковий намір принципу, що певні злочини вважаються спрямованими проти міжнародної спільноти в цілому.

Сьогодні розглядається кілька справ щодо універсальної юрисдикції, серед яких справа в Аргентині, ініційована The Reckoning Project, та три справи в Німеччині, розпочаті Фондом Клуні.

Польська юриспруденція

Польща має певні перешкоди у впровадженні універсальної юрисдикції на своїй території.

Одразу після вторгнення Польща визначила групу із трьох прокурорів у відділі боротьби з організованою злочинністю, які займаються розслідуваннями воєнних злочинів. Утім, вони розслідують й інші не пов’язані з Україною справи, які також вимагають участі у судових процесах, а їх слідчі функції обмежені збором доказів та наданням їх українській прокуратурі, МКС чи іншим країнам, що використовують універсальну юрисдикцію. Причина в тому, що в Польщі не розроблено політики, яка б давала змогу національній системі правосуддя переслідувати ці злочини у власних судах.

Проблема також полягає в тому, що польське право не дозволяє проводити розслідування, а тим паче судові розгляди, in absentia (заочно).

Згідно із Кримінально-процесуальним кодексом Польщі, підозрюваний повинен бути присутнім під час пред'явлення йому обвинувачення, і немає можливості відмовитися від цього права. Крім того, судові процеси у справах про найбільш тяжкі злочини повинні принаймні розпочинатися в присутності обвинуваченого.

На думку професорки Польської академії наук Ганни Кучинської (HannaKuczyńska), гіпотетично судове переслідування у справах про міжнародні злочини може здійснюватися без участі обвинуваченого за певних обставин.

Для цього необхідно буде належним чином повідомити обвинуваченого про дату судового засідання та наслідки за неявку, отримати його однозначну відмову від права бути присутнім на судовому засіданні, забезпечити захисником, а також гарантувати наявність механізмів процесуального перегляду, як-от апеляції та повторні розгляди справ (у законодавстві Польщі така норма є).

У Польщі, за її словами, зараз проводиться кілька розслідувань на основі універсальної юрисдикції, зокрема, у справах білоруських громадян.

“Окружний суд у Варшаві у справі, де жертвами були громадяни Білорусі, зобов'язав польську прокуратуру притягнути до відповідальності та покарати білоруських поліцейських і військовослужбовців, які також є громадянами Білорусі”, – зауважує науковиця. “Ці особи катували, незаконно утримували в особливо принизливих умовах і навіть стріляли в громадян Білорусі під час протестів проти чинної влади”.

“Суд наголосив, що застосовується універсальна юрисдикція, як її визначено у статті 113 Кримінального кодексу Польщі, яка поширюється на злочини за міжнародними договорами. Суд підкреслив, що при застосуванні цієї юрисдикційної основи в цьому контексті необов’язково, щоб злочинець проживав на території Республіки Польща”.

Міністр юстиції Польщі Адам Боднар, якому підпорядковується прокуратура, давно виступає за спільне розслідування та збір доказів. Боднар звернувся до експертів Комісії з кодифікації кримінального права з проханням розробити політику Польщі щодо універсальної юрисдикції та запропонувати відповідні проєкти змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів.

“Побудова взаємної довіри між державами-членами починається із забезпечення належного функціонування власної системи”, – заявив він під час неформальної зустрічі міністрів юстиції країн ЄС у Варшаві 31 січня. “Верховенство права та повага до основоположних прав є ключовими умовами для ефективної співпраці між країнами та подолання спільних викликів і загроз”.

Проєкт змін, додає Кучинська, пропонуватиме переслідувати підозрюваних у злочинах на основі універсальної юрисдикції лише після того, як на це надаватиме згоду генпрокурор. За її словами,свої напрацювання комісія оприлюднить найближчим часом.

Матеріал підготовлений

Вікторією Матолою. Оригінал матеріалу розміщений на сайті IWPR - https://iwpr.net