Військові рф та колабанти в «Бердянському»: як працює окупований санаторій

Бердянськ, місто Запорізької області, відоме другим за величиною портом на Азовському узбережжі після Маріупольського. Сюди приїжджали люди зі всієї України для лікування та відпочинку, а в найкращі роки бердянські підприємці очікували до 1.5 мільйони туристів.

Команда KibOrg обирала курорт для післявоєнного відпочинку, а знайшла робочі документи дитячого санаторію «Бердянський».

Дитячий санаторій «Бердянський», навіть після окупації міста у лютому 2022 року, до літа продовжував контактувати з МОЗ України. Як повідомляли представники закладу, станом на травень жодна з будівель закладу не була пошкоджена чи захоплена росіянами. Однак пізніше керівництво санаторію змінилося.

На посаду головного лікаря дитячого санаторію «Бердянський» була призначена Мирошниченко Оксана Вікторівна. На її сторінці в соціальній мережі «Одноклассники» зазначено, що жінка закінчила Медичний коледж і Бердянський державний педагогічний університет.

До інших справ Мирошниченко входить деукраїнізація закладу шляхом вилучення всіх табличок українською мовою і впровадження цілодобової воєнізованої охорони на території закладу задля нібито запобігання терористичної діяльності. Окрім того, вона надала прихисток окупаційним військам в одному з філіалів спеціалізованого дитячого санаторію «Бердянський», а саме: у санаторії «Кирилівка», що знаходиться за адресою смт Кирилівка вул. Санаторна, 1. Станом на 26 січня окупанти розміщені у першому та третьому корпусах.

Попередньо Мирошниченко клопотала про призначення на посаду нових директорів до філіалів: санаторію «Бердянськ», що знаходиться зовсім поруч з «Бердянським», оздоровчого комплексу «Прибій» та санаторію «Кирилівка».

Після так званого «референдуму» щодо приєднання Запорізької області до складу Російської Федерації, окуповані території почали жити за їхніми законами. Відповідно й «часткова мобілізація», яка була оголошена в Росії у вересні минулого року, також зачепила й співробітників санаторію. І коли «адміністрація» Запорізької області подала запит на списки медиків, що підлягають мобілізації, Мирошниченко склала їх.

За все вище зазначене несе відповідальність не лише головна лікарка. На засіданнях оперативних нарад з керівниками структурних підрозділів, окрім складання списків на отримання російської сім-карти, проходження медичної комісії та інших побутових моментів, розглядалося також питання паспортизації співробітників, яке спочатку було добровільним, а згодом — обов’язковим.

На нараді 8 серпня було ухвалено, що цим займатиметься Голєнєв Валерій Олександрович, який обіймає посаду головного механіка. Пізніше, на зібранні 15 серпня, виявилося, що фотограф відмовився приїхати, щоб зробити фотографії на паспорт, через малу кількість охочих. А вже з 2023 року кожен працівник обов’язково має подати документи на отримання російського громадянства.

Проросійську політику колаборантів у санаторії не могли оминути російські окупанти, тож незабаром, як зазначено у протоколі за 2023 рік, у стінах закладу варто очікувати міністра з Росії, ім’я якого не зазначено. Ще з осінніх нарад відомо, що невідомі меценати готові спонсорувати санаторій та допомогти з передачею до федерального округу.

На шостій нараді 12 жовтня йшлося про конкурс «Лидеры возрождения» («Лідери відродження»), який проводиться «для пошуку, розвитку та підтримки перспективних керівників, готових до розв’язання профільних управлінських й змістовних завдань, що володіють лідерськими якостями, організаторськими здібностями й бажанням відновлювати Запорізьку область». Такі ж конкурси росіяни організували й на окупованих територіях Херсонської, Луганської та Донецької областей.

Імовірно, що насправді ці конкурси були організовані для того, щоб українським правоохоронцям було легше шукати найактивніших колаборантів. На нараді було вирішено відправити на конкурс Третьяк Наталю Валеріївну, яка обіймає посаду заступниці головного лікаря з адміністративно-господарської частини, та інженера Антонова Сергія Павловича.

Друге питання, яке було розглянуто на тій нараді, — преміювання та нагородження. Як зазначено у листі до самопроголошеного директора «Департаменту охорони здоров’я Запорізької області» Кучкова Віктора Вікторовича, нагородження співробітників мало відбутися від імені гауляйтера області Балицького Євгена Віталійовича.

Справедливості заради варто відзначити, що Мирошниченко не зовсім покірно поставилася до передачі котельної до міста. У тринадцятому протоколі вона пообіцяла «боротися над цим питанням», але все одно пізніше передала обладнання окупантам.

Зважаючи на закони РФ, які поширилися на окуповані території, для офіційного працевлаштування та отримання соціальних виплат, потрібно мати «СНИЛС» («СНІОР»). Це стало одним зі способів окупаційної адміністрації шантажувати працівників санаторію.

СНІОР або страховий номер індивідуального особового рахунку є обов’язковим у системі пенсійного страхування Росії. Коли роботодавець подає відомості про виплату пенсійних внесків із заробітної плати, СНІОР необхідний усім сторонам, щоб зрозуміти, на чию користь зарахувати й трудовий стаж, й внески. А оскільки дитячий санаторій — це бюджетний заклад, що фінансується коштом окупантського «Департаменту охорони здоров’я ВЦА Запорізької області», без офіційного працевлаштування не може бути й заробітної плати.

У протоколі наради від 5 грудня зазначено, що до отримання російського паспорта СНІОР вважається недійсним. Пізніше, як було зазначено, перелічені документи стали обов’язковими. Анкети усіх, хто подався на СНІОР можна завантажити за посиланням.

Для того, щоб отримувати зарплатню, треба мати банківський рахунок. Ще у жовтні Мирошниченко уклала договір про зарахування заробітної плати на рахунки фізичних осіб, відкритих у комерційному банку «Міжнародний Розрахунковий Банк». «МРБ Банк» — універсальна кредитна організація, що працює на ринку фінансових послуг окупованої частини Сакартвело, півдня Осетії з 2015 року, ОРДЛО та з 2022-го року на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. Отримання картки цього банку також є обов’язковим.

У протоколі наради від 5 грудня першим пунктом обговорення зазначено, що російський «Промсвязьбанк» запропонував працівникам санаторію відкрити зарплатний проєкт.

Після 24 лютого низка російських банків, зокрема ПСБ, потрапили під санкції США. А вже 17 березня Володимир Путін закликав компанії «спокійно приходити» до Криму. Мовляв, є всі умови для того, щоб «великі російські бізнес-структури», які раніше побоювалися санкцій, почали активно працювати в регіоні. Звісно, що коли санкції вже ввели, то їх можна не побоюватися.

Використані у статті документи можна завантажити за посиланням.