139 тисяч квадратних кілометрів небезпеки: чому Україна потребує десятиріччя на розмінування

​На 11-й рік війни Україна зіткнулася з безпрецедентним забрудненням територій вибухонебезпечними предметами, що створює серйозні загрози для безпеки населення та економічного розвитку країни.​

Кожного місяця російські міни уносять життя та здоровʼя, як наших військових, так і цивільних українців. Станом на квітень за даними Міноборони, від початку повномасштабної війни в Україні загинуло 336 людей, у тому числі 18 дітей, ще 825 поранено, серед них — 92 дитини. 

Заміновано майже 25% країни

Станом на початок 2024 року близько 156 тисяч квадратних кілометрів території України вважалися потенційно забрудненими мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. Завдяки зусиллям операторів протимінної діяльності та підрозділів розмінування Сил безпеки та оборони, ця площа була зменшена на 17 тисяч квадратних кілометрів і наразі становить приблизно 139 тисяч квадратних кілометрів. Це все ще становить майже 23% загальної площі країни.

«З 24 лютого 2022 року сапери ДСНС знешкодили понад півмільйона вибухонебезпечних предметів, обстеживши понад 1700 квадратних кілометрів території. Щодня наші піротехнічні підрозділи здійснюють десятки виїздів, під час яких виявляють і знешкоджують близько сотні боєприпасів», — розповів Голова ДСНС України Андрій Даник.

Робота на не одне десятиріччя

За оцінками Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), процес розмінування може тривати від 5 до 10 років, залежно від інтенсивності робіт та залучених ресурсів. Однак деякі міжнародні експерти вважають, що при нинішніх темпах очищення територій цей процес може зайняти значно більше часу.​

Навіть сьогодні, 80 років після завершення Другої світової війни, ми маємо регулярні повідомлення про знайдені снаряди і міни цієї вже досить далекої епохи. Не складно передбачити, що терміни розв'язування нинішньої української проблеми розмінування навряд чи будуть значно швидшими.

Фінансові витрати та міжнародна підтримка

За оцінками Світового банку, для повного очищення замінованих територій України необхідно понад 37 мільярдів доларів США. Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами для залучення необхідних ресурсів та експертизи. У лютому 2024 року була створена Коаліція з протимінної діяльності, до якої наразі входять 22 країни .​

Коаліція розмінування є найбільшою серед Коаліцій спроможностей за кількістю держав-членів – 22 держави. Окрім Литви та Ісландії, ще Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Латвія, Молдова, Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина, Франція, Фінляндія, Хорватія, Чехія, Швеція та Японія. Їх робота передбачає передачу Україні необхідної техніки та обладнання, а також підготовку українських фахівців.

Напрямами діяльності коаліції є гуманітарне та бойове розмінування, а основною метою створення коаліції є залучення міжнародної підтримки у цих напрямках.

Проблеми та виклики

Розмінування в Україні стикається з низкою серйозних проблем:​

• Масштабність забруднення: Величезна площа забруднених територій ускладнює та уповільнює процес розмінування.​

• Різноманітність вибухонебезпечних предметів: Використання російськими військами різних типів мін та боєприпасів, включаючи заборонені міжнародними конвенціями, створює додаткові труднощі для саперів.​

• Небезпека для цивільного населення: Заміновані території становлять пряму загрозу для життя та здоров'я людей.​

• Економічні втрати: Неможливість використання сільськогосподарських угідь та інфраструктури призводить до значних економічних збитків.​

Досягнення та перспективи

Незважаючи на складнощі, у 2024 році було проведено нетехнічне обстеження в 165 територіальних громадах, що втричі перевищує заплановані показники. Ідентифіковано понад 300 квадратних кілометрів ймовірно забруднених територій, що потребують подальшого гуманітарного розмінування. Підготовлено 3 735 фахівців з гуманітарного розмінування.​

Україна продовжує активну роботу з розмінування, залучаючи міжнародну підтримку та впроваджуючи новітні технології для прискорення процесу очищення територій від вибухонебезпечних предметів.​

Сучасні технології та інновації

Для прискорення процесу розмінування українські фахівці впроваджують новітні технології. На форумі «Security 2.0» у жовтні 2024 року було продемонстровано використання механізованих засобів розмінування, безпілотних літальних апаратів для аерофотозйомки та спеціально навчених собак-саперів. Ці технології сприяють підвищенню ефективності та безпеки робіт з розмінування. ​

У цьому році «Краматорський завод важкого верстатобудування» (КЗВВ) розробив дистанційно керовану систему механізованого розмінування Germina URCM-3000. Машина здатна розміновувати до 5 гектарів за день і витримувати підрив протитанкової міни.

Наразі перший зразок проходить дослідну експлуатацію в одного з операторів протимінної діяльності. Після завершення випробувань URCM-3000 направлять на сертифікацію.

На демонстраційних випробуваннях Germina успішно знищила всі закладені на полігоні навчально-тренувальні макети вибухонебезпечних предметів. Зокрема протитанкові міни ТМ-62 і ПТМ-4, протипіхотну фугасну міну та ручні гранати.

Понад 60% компонентів машини виготовлені в Україні. Вона оснащена двигуном Caterpillar, шасі та гідравлікою від провідних європейських і американських виробників. Система дистанційного керування дозволяє управляти Germina на відстані до одного кілометра. Час безперервної роботи становить 10 годин.

У першому півріччі планується поставка п’яти машин для гуманітарного розмінування Київщини, Харківщини, Миколаївщини та Херсонщини. Гарантійний термін експлуатації – три роки. Орієнтовна вартість базової комплектації становитиме 500 тисяч євро – у кілька разів дешевше за іноземні аналоги.

Замість післямови

Сьогодні терміни завершення розмінування України практично не можливо передбачити. У першу чергу ще тому, що ми не знаємо, коли закінчиться війна. А міни залишаються самим дешевим і досить ефективним чинником стримування ворога під час бойових дій.

На жаль ми бачимо сьогодні загальну кризу боротьби з мінною небезпекою. Так у березні цього року стало відомо Литва разом із Латвією, Естонією й Польщею, які є членами НАТО, виходять із Конвенції про протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Вихід з Оттавського договору, до якого приєдналося понад 160 держав, дозволить Польщі та країнам Балтії створити запас протипіхотних мін. Серед 36 країн, які не підписали Оттавський договір, – Росія, США і Китай.

Фінляндія також заявила, що розглядає можливість виходу з Оттавського договору у відповідь на використання росією протипіхотних мін під час війни в Україні. Ми бачимо, що головним чинником руйнацію всією концепції безпеки Європи — є агресивна політика нашого північного сусіда. Тому розв'язання проблеми мінною безпеки є тільки частиною вирішення більш важливої світової проблеми — загрози від путінської росії. І тільки тоді, як цивілізований світ розвʼяже цю проблему — можна буде вважати, що проблема розмінування в Україні має тепер тільки технічну та фінансову складову.

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.