Компенсація за зруйноване війною житло: куди звертатися та які документи мають надати переселенці

Одним із найважчих наслідків російсько-української війни є відсутність власної домівки у сотень тисяч українців. Хтось, здебільшого це жителі Луганської та Донецької областей, втратив житло ще у 2014 році. Більшість українців - у 2022-ому. На жаль, ця біда продовжуються й у реальному часі.

Після евакуації з небезпечних для життя районів, з якою держава більш-менш може допомогти та надати перші соціальні виплати, більшість людей залишаються сам на сам. Отримати соціальне житло, мати можливість самостійно орендувати чи пожити у родичів щастить далеко не багатьом.

Як діяти переселенцям, які залишилися без власного житла, щоби отримати компенсацію, чи є алгоритм дій для тих, чиє житло залишилося в окупації, які документи треба збирати та куди звертатися, журналісти 62.ua/0642.ua поговорили з юристкою ГО "Донбас SOS" Богданою Гончар.

Які програми існують

На сьогодні в Україні діють програми, завдяки яким можливо отримати компенсацію за зруйноване / знищене майно. Зокрема, це:

• єВідновлення - це державна програма допомоги у відновленні житла.
• Міжнародний реєстр збитків - це система обліку заяв фізичних, юридичних осіб та держави Україна про відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних агресією Російської Федерації проти України. Облік заяв та доказів не є ідентичним наданні компенсації за завдану шкоду, проте є першим і важливим кроком до створення міжнародного компенсаційного механізму.
• Локальні ініціативи чи додаткові програми підтримки, які організовуються місцями органами влади (у цьому випадку варто звернутись до місцевих органів для отримання додаткової інформації).

 - Для ВПО, зруйноване житло яких залишилося на окупованій території, гарних новин, на жаль, поки не має?

- Дійсно, на цей час механізм компенсації передбачений лише для житла на підконтрольній території. Але існує законопроєкт №11161 від 10.04.2024 р., який підписаний Верховною радою України та направлений на підпис Президента України.

Якщо Президент підпише цей законопроєкт, він вступить в дію, тоді можливо буде скористатись отриманням компенсації, якщо нерухомість знаходиться на окупованій території після 24.02.2022 року або це територія активних бойових дій.

Рекомендуємо стежити за офіційними повідомленнями, оскільки механізм реалізації компенсації буде визначено окремими нормативними актами після підписання закону.

- Куди звертатися і які документи треба мати?

Власники, нерухомість яких була пошкоджена, повинні звертатися до органів місцевої влади, комісій з питань компенсацій або користуватися можливістю подавати заяви через Портал Дія, ЦНАП, нотаріусів. Основними документами для подачі є свідоцтво про право власності, паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а також будь-які інші документи, що підтверджують зв'язок із зруйнованою нерухомістю.

 - Як бути, якщо якогось документа бракує?

Якщо певного документа бракує, можна звернутися до державних реєстраторів чи в органи місцевої влади для пошуку інформації або підтвердження втраченого документа.

Обов’язково нерухомість повинна фіксуватись в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо фіксації немає, отримана відмова від державного реєстратора, тоді це питання вирішується у судовому порядку. Можна також звернутись до громадських організацій за отриманням допомоги у цьому питання, в тому числі і до організації "Донбас SOS". Юристи вторинної правової допомоги на безкоштовній основі допоможуть звернутись до суду, щоб врегулювати це питання. Тобто будь-який спірний момент у цій темі частіш за все, якщо не вирішиться у досудовому порядку, плавно переходить у судовий розгляд.

- Чи є варіанти для випадків, коли угода купівлі-продажу була укладена ще до війни, але право власності не зареєстроване?

У такому разі потрібно подати до суду заяву про визнання права власності. Зібрати всі можливі документи (договір, банківські виписки про оплату, показання свідків). Якщо договір був нотаріально завірений, нотаріус може допомогти отримати копії.

- На які нюанси варто звернути особливу увагу ВПО у разі подання заяви на компенсацію? 

Перш за все, це коректність документів – перевірити, чи всі дані збігаються, чи нема помилок, чи фіксується інформація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Не підписувати договори з шахраями – деякі компанії пропонують допомогу за відсоток від компенсації. Це дуже небезпечно, користуватись тільки тими варіантами, які запропоновані державою.

Необхідно зберігати всі документи, щоб надалі не вирішувати це питання у досудовому та судовому порядках. Крім того, це фіксація пошкоджень – важливо надати максимум доказів (фото, відео, свідчення сусідів).

Замість післямови, або Не опускати руки

Богдана Гончар акцентує, що компенсація за зруйноване житло — це не лише питання матеріального відшкодування, а й випробування на справедливість. Для багатьох людей дім був не просто майном, а частиною їхньої ідентичності, спогадів, відчуття безпеки.

Юристка констатує, що законодавство намагається наздогнати реальність, але поки що воно не охоплює всіх, хто постраждав. Особливо тих, чиї домівки опинилися в зоні активних бойових дій або окупації.

Проте навіть у цьому невизначеному просторі важливо не опускати рук: збирати документи, фіксувати факти, стежити за змінами. Бо компенсація — це не лише про квадратні метри, а й про відновлення довіри до держави, до справедливості, до майбутнього.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів